Створення базової служби МНС України – пожежної охорони – бере свій початок у 1472 року, коли були прийняті перші нормативні акти з пожежної безпеки.
В Одесі пожежно – рятувальна служба з`являється після видання, у лютому 1800 року, МВС Росії Циркуляру «Про формування у містах міських поліцейських відділень» в якому повідомляється що «… При поліції засновується пожежна експедиція під керуванням брандмайора, який веде записку про кількість у місті пожежних команд, коней, інструментів та інше…»
Після цього Циркуляру одеський Градоначальник доручив поліцмейстеру придбати пожежних коней та водолійну трубу.
27 вересня 1802 року поліцмейстер Одеси секунд – майор Кир`яков доповів Градоначальнику: «… В следствие предписания Господина Состачищаго от должности Градоначальника № 11856 от 10 сентября 1801 года благоволите оной думе истраченные на покупку 3-х пожарных лошадей и водолейной труби убщей суммой 5256 руб. 82 коп. отпустить под расписку исправляющего должность Пристава Гражданских дел, титульного советника Придупа.»
Саме цей день вважається початком створення в Одесі першої Бульварної (по назві поліцейської дільниці) поліцейської пожежної команди.
Бульварна пожежна команда була підпорядкована четвертій експедиції, яка займалася селянськими справами, у тому числі збором відомостей про пожежі.
- У 1805 році в Одесі створюється нова Олександрівська поліцейська дільниця з пожежною командою.
- У 1825 році створюється третя Херсонська поліцейська пожежна команда.
У кожній поліцейській пожежній команді були брандмайстер і присяжний трубочист, який слідкував «… за чистотою обивательсьх труб та в разі несправності їх – доповідав брандмайстеру.»
Всі витрати на утримання брандмайстерів, трубочистів, коней, водолійних труб та інструментів були віднесені на рахунок ратгауза та покривалися із сум міських витрат. Постановка пожежних працівників , для чергування, у команди проводилася згідно «Уставу благочіння» – «натурою».
- У 1844 році в Одесі створюється Петропавлівський поліцейський пожежний пост.
На 22 листопада 1848 року при населенні Одеси в 73000 осіб пожежний обоз трьох пожежних команд і одного пожежного посту складався з 57 службовців, 34 коней, 16 бочок, 5 водолійних труб та 5 багрових ходів.
Кожній поліцейській пожежній команді і пожежному посту було привласнено свого прапора та масть коней:
• у Бульварній команді були гніді коні;
• у Олександрівський – сірі в яблуко;
• у Херсонській – вороні;
• у Петропавловському посту – коні білої масті.
Першим брандмайором Одеських поліцейських пожежних конанд був Шемякін Андрій Іванович. Газета «Одеській вісник» від 10 лютого 1840 року характерізувала його так: «… Чи доводилося вам бачити роботу пожежної команди на пожежі? … Стримким поглядом начальника її, бранд – майора Шемякіна, все розраховано, все приведено до обставин і пожежна команда, слухняна його призиву, діє начеб-то на манервах. Дивуюсь, як цей почтений 80-річний ветеран одушевляється таким юнацьким жаром. Всюди встигає бувати, перший злітає на дах, кидається у полум`я і завжди впевнено надає особистий приклад підлеглим.»
Другим брандмайором Одеських поліцейських пожежних команд був О.Г.Шутович. Під його керівництвом були врятовані: будинок графа М.Толстого, Палєрояль і міський театр, будинок князя Жевахова, тощо.
З 1875 до 1889 року брандмайором працював Садиков М.О. Саме при ньому розпочався розвал пожежних команд. Після Височайшего повєлєнія, 1 серпня 1873 року, про заміну нижчих чинів на вільний найм, з Одеської поліцейської пожежної команди було звільнено 48 осіб. З того часу в Одесі з 3-х команд і поста уціліли лише Бульварна та Олександрівська пожежні команди з 2 брантспойтами і 4 бочками при загальній кількості службовців – 56 осіб. Одеський поліцмейстер тоді письмово відмовився від завідування господарською частиною пожежної команди, поклавши всю турботу про неї на міську управу. В скрутних обставинах Садикову М.О. вдалося поновити пожежну команду лише у 1879 році. На той час:
- Бульварну пожежну команду очолював ст.брандмайстер Єфим Глазирін.
- Олександрівську – мл.брандмайстер Філарет Мартинов.
- Херсонську – мл.брандмайстер Ємельян Тітльєв.
- Петропавлівський пост – староста Степан Кожемяка.
У такому складі Садиков М.О. працював до початку 1889 року, коли градоначальник Зелений П.О. запросив на цю посаду свого друга по службі на флоті Болтіна О.А.
На той час Болтін був капітаном 1 го рангу, людиною котра спромоглася стати першовідкривачем берегів Далекого Сходу, багатьох заток і бухт у Приморському краю, дати своє прізвище одному з мисів у Японському морі, тощо. Болтін розпочав свою роботу 3 масштабної реорганізації пожежної справи в Одесі. Добився схвалення міською думою постанови, згідно якої місто було поділено на дільниці, які охороняла нічна варта. Це сприяло виявленню пожеж на ранній стадії та зниженню збитків від них.
- При ньому міська дума ухвалила постанову «Про куріння тютюну у вагонах Одеської кінної залізниці.»
- Іншою постановою міської думи в Одесі були створені чотири госрозрахункові трубоочисні відділення та Господарський пожежний комітет, який опікувався організацією трубоочисної справи у місті.
Під його керівництвом 23 квітня 1897 року створюється добровільне пожежне товариство з пожежною командою «Дюківська».
Дюківській (по назві вулиці розташування) добровільній пожежній команді також привласнено прапор та жовто – гаряча масть коней.
У ніч із 15 на 16 липня 1898 року у будинку Павловських спалахнула пожежа, що поширилася на чотири квартали й практично знищила весь центр Одеси. У вогні загинуло 11 осіб. Після цієї пожежі Болтін О.А. пішов у відставку. Йому було 65 років.
В цьому ж 1898 році Болтіна змінив Лунд Е.Е., який прибув з Варшави, де він навчався на пожежних курсах.
Як грамотна людина, маюча освіту за фахом, Лунд Е.Е. починає службу в Одесі з навчання пожежних.
По особистому розкладу, складеному брандмайором. Щодоби, при відсутності пожеж, проводяться навчання пожежних зі снарядами, насосами, драбинами, масками та т.п.
Для підвищення боєздатності пожежних, Лунд Е.Е. вводить пристрій для прискореного виїзду коней. Втілює свій винахід по використанню 3-ходних кранів, механічній драбині та інше
Тренування пожежних по роботі в масках від диму на пожежній бочці брандмайора Лунда Е.Е.
Добивається у думі заснування спеціальної нагороди для пожежних – «Іменний годинник» (один на команду) з написом: «За молодецьку службу на пожежах у Одеській пожежній команді». Ця нагорода була найбільшою гордістю пожежних Одеси.
У 1890 році Е.Е.Лунд при команді створює духовий оркестр, який заробляв гроші на обмундирування і утримання пожежних. Пожежно – технічного озброєння у пожежних командах було замало. Пожежі спричиняли значних збитків. 30 жовтня 1901 року пожежа знищила Пасаж.
Пожежа в Пасажі 30 жовтня 1901 року
Робота пожежних на пожежі в Пасажі з Преображенської вулиці
Згоріла гімназія де загибло два пожежних Бульварної пожежної команди. Це змусило Лунда Е.Е., у першій половині 1905 року, покинути Одесу. Він переїзджає до Москви, де очолює Червонопресненську пожежну команду. Пізніше Лунд Е.Е. стає викладачем перших пожежних курсів Росії. Там Лунд Е.Е. разом з петербургським брандмейстером П.А.Федотовим в 1907 році видає брошуру «Пожежна тактика», яка стає першим документом з організації гасіння пожеж.
На зміну Лунду одеським брандмайором став Берг А.Ф.При ньому у 1908 році почесний член ДПТ і начальник відділу одеського коркового заводу Е.Е.Арпс на свої кошти збудував грандіозну учбову башту з балконами по вул. Манежній 32, для тренування пожежних та спостереження за пожежами. Збулася давня мрія пожежних Одеси.
Незабаром, капельмейстер М.І.Собінов, на свої кошти створив духовий оркестр у Дюківській добровільній пожежній команді.
20 травня 1912 року, під звуки власного оркестру, Дюківська добровільна пожежна команда зі своїми кіньми жовто-гарячої масті відправилася для участі у параді пожежних організацій Росії на Марсове Поле.
Саме у ці роки в Одесі бушували пожежі і їх не було чим вгамувати. Пожежна техніка була вкрай застарілою. У 1913 році згорів вщент театр Сибірякова
Театр Сибірякова під час пожежі
Після цього всі пожежні команди Одеси, включно і Дюківську добровільну, було з`єднано телефонним зв`язком.
З 1917 року Берга А.Ф. змінює Біццілі С.Ф.
17 квітня 1918 року В.І.Ленін підпісав Декрет «Про організаці. Державних заходів боротьби з вогнем».
В часи радянської влади пожежні в цей день відмічали своє професійне свято.
З початку 1920 року службу пожежних Одеси було переведено у двузмінний режим чергування.
30 липня 1920 року пожежна справа в Україні була відділена від страхової.
При Головному управлінні коммунального господарства НКВС УРСР у м. Харкові було створено Центральний пожежний відділ. В Одеському Губкоммунвідділі створюється підвідділ Благоустрій – Пожежна Секція. Завідуючим підвідділу було призначено Р.А.Рибінського. Завідуючим Пожежної Секції став Грінзафт Михайло Васильович.
У 1921 році, через брак коштів, Михайлівську комунальну пожежну команду, створену у 1902 році на базі Петропавлівського пожежного посту, було знов розформовано. Без пожежної охорони залишився Дальницький фабрично – заводській район Одеси – головний нерв залізниці Одеса – Товарна та ще багато фабрик і заводів. Пожежні сили Одеси значно послабли.
Зруйноване господарство пожежних команд Одеси приймає брандмайор Добко М.Я. Микола Якович, першим на Україні, розпочав перехід пожежного обозу Одеси з кінної на автомобільну тягу.
23 березня 1923 року на першій Всесоюзній пожежній конференції у Москві брандмайором Одеси Добко М.Я. було внесено багато пропозицій щодо удосконалення пожежної справи.
За проявлений героїзм при гасінні пожеж, ініціативу в попереджені їх, а також за перехід на автотягу та реставрацію пожежного озброєння в роки розрухи 1919 – 1921 р.р. Одеську комунальну пожежну команду та команду Одеського Трудового пожежного товариства, рішенням першої Всесоюзної конференції пожежних працівників Росії, було занесено на Всесоюзну Червону Дошку Пошани.
У 1925 році Добко М.Я., першим на Україні, створює при окружному відділі комунального господарства Одеси курси з навчання працівників пожежної охорони
усіх категорій, які в подальшому переводяться до Києва.
19 липня 1927 року НКВД України директивою № 615/501 зобов`язав пожежну охорону взяти під Державний пожежний нагляд усі підприємства і державні установи. З того часу у Одеських пожежних командах введено штатну одиницю – інспектора Держпожнагляду.
19 липня – вважаеться Днем працівників Державного пожежного нагляду.
У 1929 році у Одесі створюються Слобідській пожежний пост зі штатом – 18, та Фонтанській – зі штатом 14 осіб. Михайлівський пожежний пост знов реорганізується у пожежну команду з 53 особами. За таким же штатом було створено п`яту пожежну команду на Пересипі.
У 1931 році Добко створює на Пересипі ще одну – 6 команду, а з 20 липня по 20 серпня проводить перший місячник огляду пожежної безпеки міста і відїжджає до столиці у м. Харків, де очолює Центральне пожежне управління України.
У 1932 році створюється Одеська область. Начальником Управління пожежної охорони НКВС Одеської області стає Остапчик Василь Андрійович.
У травні 1932 року в Одесі створюється 7 команда на дачі Ковалевського.
У 1934 році пожежні команди виведено із системи комунального господарства та підпорядковано НКВС
У 1938 році і до початку війни начальниками управління були: Січкоріз І.А., який до цього був заступником начальника УПО м. Одеси, та Виноградов Ф.В., який до цього очолював міське УПО НКВС.
З 1941 року начальником УПО НКВС в Одеській області стає підполковник Землянов М.Є., який обороняв Одесу у Великій Вітчизняної війні до 16 жовтня 1941 року, коли все військо і пожежні команди були евакуйовані з Одеси.
Виноградов Ф.В. з закінченням війни був залишений у Німеччині, де відроджував пожежну охорону.У місті Бротерода пожежна частина носить його призвище.В семидесятих роках він повернувся в Одесу де і помер у 1974 році. Землянов М.Є.після евакуації з Одеси, з загоном УПО УРСР, відроджував пожежну охорону у визволених від ворога містах України аж до 10 квітня 1944 року, коли повернувся до Одеси.
Для посилення оборони Одеси, добровільно, з додатково створеним батальоном УНКВС, пішов начальник пожежної команди 3-го державного маслозаводу Георгій Главацький, який став першим, поміж працівників пожежної охорони УРСР, Героєм Радянського Союзу.
Пройшов шлях від рядового до гвардії полковника, командира 166-го гвардійського стрілецького полку 55-ї стрілецької дивізії 56 Армії. До 200 – річчя Одеських пожежних на будинку 20/22 вул. Кузнечній, де мешкав Главацький Г.К., встановлено меморіальну дошку.
ЗЕМЛЯНОВ М. Є.
У 1945 році уперше в Одесі у 6 районах були створені районні інспекції Державного пожежного нагляду, які мали свою печатку і пряме підкорення УПО МВС області.
Після винекнення пожежі у грудні 1944 р. в ОБКОМІ КПУ та 23 лютого 1946 р. у міськкомі КПУ який повністю згорів, Землянов М.Є. переводиться на службу у пожежну охорону Сталінграда. Доживав своє життя він у м.Києві.
На зміну Землянову начальником стає старший лейтенант Грачов П.В.
Грачов П.В.
У 1947 році була встановлена 100% виплата за 15 років вислуги. Тим, хто проробив 3 роки – видавалося грошове заохочення у розмірі 3-х місячного окладу. Ці пільги існували до 1955 року.
З 1952 року офіцерському складу почали платити за звання.
У 1956 році інспекції Державного пожежного нагляду були знов з`єднанні з пожежними командами. У кожному районі міста був створений єдиний орган пожежної охорони – СВПЧ (самостійна воєнізована пожежна частина), який виконував функції як по попередженню, так і гасінню пожеж.
У цей рік пройшло розформування команд: 9-ї (Червоного козацтва 135);
Підполковник Буряк О.Л.
11-ї (Куяльницька дорога, 6) та 8-ї (джутова фабрика). Пожежна охорона значно послабла.
Полковник Корогодін В.Н.
31 жовтня 1957 року було засновано медаль «За відвагу на пожежі». З того часу до 1991 року нею нагороджено 85 пожежних і громадян Одещини. Двоє з них –підполковник Буряк О.Л. та полковник Корогодін В.Н. цією медаллю нагороджені двічі.
З 1 жовтня 1960 року особовий склад гарнізону було переведено на 7 годинний робочий день. З 16 березня 1961 року замість радіотелефонистів в підрозділах були введені посади диспетчерів СВПЧ. У 1963 році вони були воєнізовані та переведені знов у телефоністи на положення пожежних.З 1962 року начальником УПО МВС призначено працівника обкому КПУ Кирєєва А.Д
Кирєєв А.Д
У 1963 році у піонерському таборі «Молода гвардія» збудовано пожежне депо та створена постійна юнацька добровільна пожежна команда. Спочатку бойове чергування її велося на автомобілі УАЗ -469, а потім на АЦ-40.
7 вересня 1963 року у новоствореному Київському районі Одеси на базі пожежного посту СВПЧ – 2 по вулиці Амундсена, 28 створюється СВПЧ – 3 по охороні Київського району зі штатом 79 осіб.16 жовтня 1964 р. в автокатастрофі загинули пожежні СВПЧ – 1 по охороні Жовтневого району м. Одесі: Печнікова Н.П., Білик М.Г. та Нестерварский Л.Н.
Дедінов І.Д.
1966 року при УПО створюється, одна з перших на Україні, пожежно – випробуальна станція, яку очолив капітан Брайловський А.П., закінчивший Московську вищу пожежно – технічну школу. Цього ж 1966 року, 26 липня, Указом Президії Верховної Ради СРСР Міністерство внутрішніх справ перетворюється на Міністерство охорони громадського порядку, яке у 1968 році знов замінено на МВС. У 1967 р. в пожежній охороні введено п`ятиденний робочий тиждень.З 1968 року Кирєєва А.Д. змінює працівник міліції, полковник внутрішньої служби Дедінов І.Д., який добився від МВС виділення мотоціклів К-750 для районних пожежних інспекторів.
У 1969 році пожежно – технічне озброєння гарнізону переведено їз трикликових з`єднань «Ротта» на двокликові з`єднання Богданова. У1970 році за високі показники в соціалистичному змаганні на честь 100 – риччя з Дня народження В.І.Леніна СВПЧ-5 по охороні Іллічівського районк м. Одеси було занесено у «Ювілейну Книгу Пошани» МВС СРСР. На урочистостях 6 травня 1970 року заступник начальника УВС Одеської області, полковник Зотов К.В. вручив начальнику СВПЧ-5.
Чапчай В.В
Майору Чапчаю В.В. Диплом «Про занесення СВПЧ-5 в «Ювілейну Книгу Пошани» МВС СРСР. У 1970 році збудовано учбові башти у СВПЧ-1 та у СВПЧ-2. У 1971 році начальником УПО МВС Одеського облвиконкому призначено прибувшого у 1967 році в Одесу з Дніпропетровської області, підполковника Мішина І.М. Свою діяльність він розпочав з реконструкції
Мішин І.М.
пожежних депо. У 1971 році на території СВПЧ-5 почали будувати теплодимокамеру та гарнізонну спортивну залу для тренування особового складу. З 26 березня 1971 року на теріторії пожежного посту СВПЧ-3 по вул. Старопортофранківська,1 створюється учбовий пункт УПО, який з липня 1974 року переведено у м. Іллічівськ. У 1976 році здається в експлуатацію, один з кращих на Україні, загін технічної служби з ВПЧ-7 спеціальної пожежної техніки, ВПЧ-8 транспортної частини та ВПЧ-9 ремонтної частини. У 1978 році з другого поверху пожежного посту по вулиці Старопортофранківська, 1 були відселені 6 сімей працівників пожежної охорони. На звільненій площі, під особистим керівництвом полковника Мішина І.М. розпочато створення пожежно-технічної виставки, яку було урочисто відкрито 30 грудня 1982 року. У 1979 році сформовано СВПЧ-10 по охороні Малиновського району м. Одеси. Особливий склад її знаходився у двоповерховій будівлі, де зараз стоїть ГУ МНС, а інспекція ДПН розміщалася у чотирикімнатній квартирі по вул. В.Терешкової № 39.
СДПЧ-10 по охороні Маліновського району м.Одеси
25 травня 1981 року сформовано СВПЧ-12 по охороні Суворівського району м.Одеси на Куліндоровському промвузлі.
СДПЧ-12 по Охороні Суворовського району м. Одеси
А.Д.Савицький
У 1984 році Мішина І.В. змінює його заступник підполковник Савицький А.Д. У 1985 році СВПЧ-3 з вулиці Амундсена, 28 було передислоковано в нове депо по вул. Маршала Жукова, 103. На вул. Амундсена, 28 було розташовано склади ВПЧ-20 зв`язку. З 3-го жовтня до 11 листопада 1986 року А.Д.Савицький очолює Одеський загін у складі 188 осіб, який у Чорнобильській зоні займався ліквідіцією наслідків Чорнобильської катастрофи.
У 1987 році Управління пожежної охорони УМВС Одеської області переїхало у нову 9-ти поверхову будівлю по вул. Прохорівська, 6. Фактично побудовою нового управління керував підполковник Сідоров О.С.
Сидоров О.С.
О.С. Сидоров - ліквідатор аваріїї на ЧАЕС. Коли сталася катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, А.С. Сидорову довелося формувати й очолити зведений загін пожежників Одеси з 250 чоловік для ліквідації наслідків катастрофи, який 40 діб з 1октября по 10 листопада 1986 виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на самій станції і в 30-ти кілометровій зоні.
О.С. Сидоров протягом 10 років успішно керує роботою УПО МВС в Одеській області. За його керівництва 10 лютого 1992 року була здана в експлуатацію дитяча пожежно – технічна виставка у піонерському дитячому таборі «Молода гвардія».
Зараз А.С. Сидоров зараз є директором філії Української пожежно-страхової кампанії. Є членом Європейських почесних організацій: IPA (International Police Organization) і International Police Motor Corporation.
Антіпова Ю.Ф.
На зміну О.С.Сідорова з 3.08.1998 року призначено начальника відділу пожежної техніки та засобів зв`язку УДПО УМВС підполковника Антіпова Ю.Ф., який у 1985 році на відмінно закінчив вищу інженерну пожежно-технічну школу МВС СРСР. А в 1986 році разом з Одеським загоном приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.З 1999 року при УДПО створено Фонд сприяння Державній пожежній охороні, завдяки якому ліквідавано заборгованість особовому складу по заробітній платні в декілька мільйонів. Після затягнутої економічної нестабільності у країні йому вдалося встановити контроль за оперативним станом з пожежами. З цього часу підрозділи гарнізону перейшли на ком`ютерну обробку інформації та електрону пошту. Для центру громадських зв`язків придбана нова фото та відеоапаратура. З 2002 року налагоджено випуск газети Управління «Вогняний вихор», та однойменна телепередача.Значно починає зростати авторитет пожежної охорони. У 2000 році команда ДЮП УДПО Одеської області посідає перше місце в Україні.
У 2001 році команда К.В.В. УДПО серед команд підрозділів силових структур вийшла у півфінал.Команда ППС УДПО виходить у призери України. Святковою ходою по Дерибасівській пройшли пожежні Одеси у 2002 році в свій 200-річний ювілей. Уперше переможцю у двобор’ї Бердніку О.Г. на чемпіонаті області на честь 200-річчя пожежної охорони міста Одеси вручено автомобіль «ВАЗ-2107». На честь спортсменів видається історична книжка «Спортивні досягнення пожежних Одеси». Виходить книга «200 років на лінії вогню» з історії пожежної охорони Одеси. До 60-річчя Великої Перемоги видана книга «Подвиг ваш бессмертен – память о вас вечна», присвячена ветеранам В.В.В. м.Одеси. До 20-річчя Чорнобильської катастрофи видана книга «Чорнобиль – наша біль та пам’ять», присвячена одеським пожежним учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.Швидко плине час. Роки становлення нашої держави визначилися для пожежної охорони напруженою працею та реформуванням. У лютому 2003 року, пожежну охорону було виведено із складу МВС та підпорядковано МНС. На базі УДПО УМВС в Одесі створюється Головне Управління МНС України в Одеській області. Антіпов Ю.Ф. стає першим генералом служби цивільного захисту в Одесі.
М.І.Вовк.
З серпня 2007 року в.о. начальника ГУ МНС України в Одеській області стає полковник служби цивільного захисту М.І.Вовк. З жовтня 2007 року він очолює Управління МНС України в Одеській області. З травня 2008 року начальник ГУ МНС України в Одеській області.
При сприянні Міністерства удосконалюється пожежно – рятувальна структура області, на яку з 2005 року покладено багато нових функцій у рятуванні людей не лише на пожежах, а і на воді, при повенях та інших надзвичайних ситуаціях, екологічних та техногенних аваріях.
В 2009 році Міністерством створено окремий територіальний орган Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, загальною чисельністю 39 чоловік. За підтримки Міністерства було ухвалено рішення і створено Одеське міське управління МНС, зі штатною чисельністю 34 чоловіка. З метою підвищення оперативності та мобільності аварійно-рятувального загону спеціального призначення, передбачено дислокацію окремих аварійно-рятувальних відділень, не тільки в центрі, а і у південних і північних районах області. Покращенно матеріально-технічну базу МНС Одеської області. За цей період пожежно-рятувальні підрозділи Головного управління отримали від Міністерства надзвичайних ситуації України 43 одиниці нової техніки, виделені державні кошти, на проведення ремонту приміщень та розпочато проектування будівництва двох пожежних депо в м. Одеса та одного в Миколаївському районі області, де пожежного депо не має взагалі. Одеський гарнізон поступово переоснащується засобами зв’язку. Встановлено та підготовлено до випробувальної експлуатації програмно-апаратний комплекс СОДУ з розгортанням робочих місць в ОКЦ та на ПЗЧ підрозділів м.Одеса. Головним управлінням отримано 576 нових радіостанцій.
В червні 2009 року на базі санаторію МНС «Одеський» проведено Всеукраїнський семінар-нараду голів ветеранських організації МНС України.
Під егідою Міністерства в м. Одеса на території Дитячого оздоровчого центру «Молода Гвардія» у 2009 році було проведено Міжнародний збір-змагання «Школа безпеки».
Гордість Головного управління – команда з пожежно-прикладного спорту, яка визнана спортивною федерацію МНС України кращою командою року, складає основу збірної команди МНС України. Команда ППС ГУ МНС у 2008, 2009 роках стає абсолютним чемпіоном України. Збірна команд МНС, в основі якої Одеські спортсмени, посідає перше місце на міжнародних змаганнях у Словакії.
В серпні 2009 року начальнику ГУ МНС України в Одеській області М.І. Вовк присвоєно звання «генерал-майор служби цивільного захисту».
16 квітня 2010 року начальником ГУ МНС України в Одеській області призначено полковника служби цивільного захисту Львова О.І.
Начальник Головного управління МНС України в Одеській області Володимир Русланович Боделан. Депутат Одеської міської ради.
Боделан В.Р.
Володимир Русланович Боделан народився 8 квітня 1975 року в м. Одеса. У 1997 році закінчив Одеський державний політехнічний університет, а в 2010 році – Санкт-Петербурзьку академію управління та економіки.
Розпочав свою трудову діяльність у 19 років. Пройшов шлях від менеджера до генерального директора ООО «Укргрейн» в АБ Южний м. Одеса. У 2004 році очолив КП «Міжнародний аеропорт Одеса».У службу МНС прийшов в 2010 році. На чолі начальника Одеського міського управління МНС проявив себе достойним керівником і в грудні 2010 року був призначений начальником Головного управління МНС України в Одеській області.
Володимир Боделан націлений на серйозну та плідну працю. Основним своїм завданням вважає удосконалення системи пожежної та техногенної безпеки населення і території Одеської області, будування нових пожежно-рятувальних депо, придбання сучасної пожежно-рятувальної техніки та устаткування. Першими кроками Володимира Боделана є сучасне технічне оснащення і удосконалення організації Управління оперативно-координаційного центру – серця служби МНС, осередка всієї інформації від населення, підрозділів МНС на місцях і різноманітних служб області. Все це дозволить наблизитися до європейських стандартів та в подальшому максимально швидко перейти на всеєвропейський номер рятувальної служби «112».
Володимир Русланович ставить перед собою завдання – максимально підвищити ефективність експлуатації кожної пожежно-рятувальної служби, покращити умови роботи самих рятівників для досягнення найкращого результату в попередженні і ліквідації надзвичайних ситуацій. «Ми повинні зробити все від нас залежне для того, щоб люди з радістю приходили на роботу, і з гордістю носили погони МНС та звання «Рятівник», – говорить Володимир Боделан.
Начальник Головного управління МНС України в Одеській області Володимир Боделан вважає своїм першочерговим завданням – забезпечення максимальної ефективності роботи кожного підрозділу, тому були вишукані позабюджетні засоби і придбано високопрохідний автомобіль УАЗ «Патріот» для повноцінного функціонування структур державного пожежного нагляду. Головний рятувальник області особисто вручив ключі від машини керівникам підрозділів дізнання і дослідно-випробувальної лабораторії управління з питань державного нагляду у сфері пожежної безпеки.
Ще одне нововведення, яке запровадив Володимир Русланович Боделан для поліпшення роботи на місцях, заохочення кращих підрозділів. За підсумками роботи за 2011 рік підрозділу, що зайняв перше місце буде вручений автомобіль «Нива», який вже чекає на власника на фасаді ГУ МНС України в Одеській області.
Серед інших справ, за якими згадуватимуть Володимира Боделана як начальника ГУ МНС України в Одеській області, повна реставрація, а фактично відбудова нового учбового центру для підготовки рятувальників у с. Червонознаменка, який має змогу приймати на навчання майбутніх рятувальників з багатьох областей України. Також придбання 50-ти метрової автодрабини, яка була вкрай необхідна Одесі, як місту-мільйоннику, що стрімко розвивається. Крім того, на місці старого учбового центру в м. Іллічівск було вирішено зробити 19 службових квартир для працівників МНС області. В усіх пожежних частинах області і міста було проведено ремонтні роботи. Всі ці справи було зроблено також завдяки підтримці зі сторони Міністретсва України з надзвичайних ситуацій, а також Одеськох міської та обласної влади. В лютому 2011 року сесією областної ради була затверджена "Регіональна цільова соціальна программа розвитку цивільного захисту Одеської області на 2011 - 2013 роки.
В вересні 2011 р. на високому рівні було організовано та проведено Всеукраїнський фестиваль дружин юних пожежних в м.Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області. Команда Одеської області, перемогла 27 комнад України та завоювала гран-прі Фестивалю.
В травні 2012 року в м.Одеса блескуче було організовано ХХV Міжнародні змагання з пожежно-прикладного спорту пам'яті пожежних - героїв Чорнобиля, в яких взяли участь 22 делегації з різних країн світу. Збірна України здобула пермогу в ювілейних змаганнях.