Контраст
Шрифт

У кожної людини є своє призначення

clock
15.08.2013 10:37

15 серпня святкує свій черговий день народження Лариса Олексіївна Леонова - керівник пожежно-технічної виставки-музею «Молода гвардія». Будучи художником за професією, більшу частину картин на виставці написала вона.

Я зустрілася з цією чудовою жінкою напередодні її свята і отримала масу задоволення від незабутньої бесіди. Розповідь Лариси Олексіївни настільки захопив мене, що я зовсім забула про час ...

Лариса Леонова, корінна одеситка, провела своє дитинство на вулиці Манежній. Після знесення будинку сім'я Лариси переїхала в провулок Богданова. Юнацькі роки наша героїня провела в районі знаменитого одеського ринку «Новий базар». Лариса Леонова закінчила музичну школу по класу скрипки, обожнювала читати і малювати. І разом з тим, як розповіла мені іменинниця, це не заважало їй бути і «бандаршей» у дворі.

- Я навчалася у школі № 26, потім у школі робітничої молоді, грала на скрипці і не могла прожити без книг. Чесно зізнатися, через свою любов до читання навіть прогулювала уроки. Я так впивалася цікавою книгою, що просто не могла зупинитися. Читала вночі під ковдрою з ліхтариком, що б мама не бачила, а потім вранці не могла встати, що б піти до школи. Я навіть збиралася вступати на філфак, але все ж, любов до малювання взяло верх, і я вступила до одеського художнього училища ім. М.Б.Грекова.

Під час навчання Лариса Леонова вийшла заміж і народила доньку Оксану. З чоловіком і дочкою вони переїхали на селище Котовського. Переїзд став фатальним у житті молодої жінки. Адже саме по дорозі в нову квартиру Лариса і побачила дитячий центр «Молода гвардія» у всій своїй красі.

Розкажіть, як потрапили на роботу в дитячий центр «Молода гвардія»?

- Перша моя серйозна робота була на одеському кабельному заводі художником-оформлювачем. Я там пропрацювала 4 роки. Спочатку було цікаво, а надалі била в обличчя обстановка заводу. Хотілося чогось іншого. І саме в той час, коли я переїжджала на селище Котовського, по дорозі я побачила дитячий табір «Молода гвардія». У це місце я закохалася з першого погляду. Тоді я подумала, що буду тут працювати. Ще не встигнувши піти в табір, що б дізнатися щодо роботи, я вже звільнилася з заводу. Я була впевнена на 100%, що буду працювати в цьому райському куточку Одеси. Так і сталося. Мене взяли на роботу в табір на посаду художника-оформлювача. Моєму щастю не було меж. Хто хоч раз був у цьому чудовому місці, зрозуміє мене. Вже більше 30 років я працюю в таборі. Незабаром після того, як я почала працювати побудувався кіноконцертний зал. Що б задіяти технічний поверх вирішили зробити пожежно-технічну виставку. І ось вже 21 рік, завдяки спільним зусиллям керівництва табору і на той час Управління пожежної охорони, а зараз Головного управління держслужби з надзвичайних ситуацій, виставка існує. І, до слова, користується великим успіхом.

Я знаю, що чималий внесок зроблено вами у створення виставки?

- Все що намальовано і написано на виставці - це моя робота. Спочатку я робила лише те, що мені говорили, а потім стала сама ініціювати написання різних плакатів і картин. Перший час я робила роботу тільки лише, як художник, якісно, ​​але, не переймаючись самою темою. Поворотною подією стало написання картини «Дерево Ліри». Я вклала в неї щось особливе, вона мене досі хвилює. Я настільки перейнялася чорнобильськими подіями, що згодом ця виставка стала приймати для мене абсолютно інший характер. Крім цієї картини на виставці є й інші мої авторські картини - пожежа міського театру, генерал Телятников, де ангели в небі з трубами свідчать про Чорнобильську катастрофу. Є цілі авторські композиції з картинами, іконами і віршами.


Віднедавна ви вже працюєте як екскурсовод, читаєте лекції, це Вам подобається?

- Безумовно. Я отримую масу задоволення від цієї роботи! Ви знаєте, ще, коли я офіційно не проводила екскурсії, мене про це просили, так що такий досвід був. Я вам скажу більше. Перший раз, коли мені довелося це зробити, я боялася, а раптом у мене не вийде. Але коли я спробувала, зрозуміла, що, по-перше, у мене виходить, по-друге, мені це подобається, а по-третє, я б зробила це не так! І після того, як я закінчувала екскурсію, у мене в голові вже крутилося, як би і де б я щось поміняла. Так що, коли я почала читати лекції офіційно, я чітко знала, що мені робити.


Лариса Олексіївна, скажіть, не буває такого, що трохи набридає робота, адже практично весь час доводитися розповідати про одне й те ж?


- Екскурсії проводити не набридає ніколи. Начебто кажу про одне й те ж, але ніколи не кажу однаково. Мені самій цікаво, цікаво і дітям. Життя йде вперед, і мої лекції теж змінюються, додаються нові факти. Що стосується історії, яка вже ніколи не змінитися, так це ті знання, які необхідні всім. І коли я доношу до дітей такі серйозні речі, як вибух на Чорнобильській атомній станції, і головне я бачу, що дитина перейнялася цим, я повністю розумію, що роблю гідну справу, яке мені не набридне ніколи.

Розкрийте нам секрет вашої краси і молодості?


- Що стосується краси - я ж художник! Жіноче обличчя, як полотно, на якому потрібно вміти малювати красиву картину! (Сміється) А молодість - це стан душі. Якщо у тебе є стимул для життя, улюблена родина, улюблена робота, якщо небо над головою не втратило своїх фарб - ти молодий. Якщо є до чого прагнути, не важливо, в якому віці - ти молодий! Якщо є чому вчиться - ти молодий! Я йду по життю з девізом «Не зупиняйся!» - Він дає мені сили, віру і любов! Чого і всім бажаю!


У свою чергу, колектив Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області вітає Леонову Ларису Олексіївну з Днем Народження!


Нехай у вашому домі завжди буде благополуччя! Нехай ніколи не згасає Ваш приголомшливий ентузіазм і енергія! Нехай завжди будуть сили і бажання творити і приносити радість людям! Ви робите неоціниму справа, яка заслуговує найглибшої поваги! Здоров'я, щастя і творчих ідей!

ГУ ДСНС України в Одеській області

Схожі матеріали