Виступ Міністра МНС під час "години запитань до Уряду" у ВР

clock
10.02.2012 09:34

Шановний пане Голово!

Шановні народні депутати!

Шановні члени уряду!

 

Вже два тижні Україна, як і багато держав Європи, живе в умовах суворої зими. Із міцними морозами, рясними снігопадами і сильним вітром.

Порівняльний аналіз погодних характеристик і температурних показників за останнє десятиріччя дає підстави визначити нинішні холоди як аномальні. Стрілки термометрів опустилися до позначок, нижчих за середньодобові цієї пору року.

Прихід міцних морозів в Україну не був раптовим. Міністерство надзвичайних ситуацій за два тижні офіційно поінформувало уряд, центральні і місцеві органи влади про наближення періоду низьких температур.

Інформацію про різке похолодання всіма можливими каналами було доведено до громадськості.

Надано практичні рекомендації щодо дій і безпечної поведінки людей у екстремальних умовах.

Увесь цей час МНС веде цілодобовий моніторинг ситуації. Моделюється розвиток погодних процесів, їхній вплив на здоров’я людей і стан життєзабезпечення країни.

Дефіциту докладної, фахової інформації немає.

Таким чином, завчасно розіслані чіткі попередження дали можливість всім зацікавленим структурам вжити запобіжних заходів у відповідності з їхньою компетенцією та обов’язками, які визначені чинним законодавством.

Урядом було прийнято низку рішень на випередження. Для координації роботи органів влади створено Оперативний штаб. До нього увійшли керівники Мінрегіонбуду, Мінінфраструктури, МОЗ, Міненерго, МНС, Міноборони, МВС. Аналогічні штаби почали працювати в регіонах.

Головним завданням було і залишається запобігання людським втратам і недопущення надзвичайних ситуацій на об’єктах життєзабезпечення.

Міністерством надзвичайних ситуацій було прийнято рішення про негайне розгортання по всій країні пунктів обігріву людей. Там кожен охочий міг зігрітися і поїсти, дістати теплі речі.

Зверну увагу на динаміку цієї роботи.

Спочатку було встановлено 100 пунктів в обласних центрах, Києві та Севастополі.

Однак по мірі падіння температури їх число стрімко зростало. Пункти обігріву було створено в усіх районних центрах і великих містах.

Ми виходили з того, що кожна встановлена нами тепла палатка, з гарячою їжею і напоями, для когось може стати єдиним шансом на порятунок.

Органи влади, установи громадського харчування незалежно від форми власності, благочинні організації, приватні компанії, звичайні люди допомогли забезпечити палатки МНС їжею, ковдрами і одягом.

На цей час в країні 24 години на добу працює 3 тисячі 386 пунктів обігріву. Їхнім теплом вже зігрілося понад 130 тисяч людей.

Уряд попросив українців підтримати всіх, кому в холод вкрай потрібна допомога. Цей заклик почули. Від імені уряду висловлю щиру вдячність усім небайдужим за надану підтримку, виявлені турботу і милосердя.

Для гарантованого реагування на можливі надзвичайні ситуації щодня, цілодобово в повній готовності перебуває 15 тисяч співробітників рятувальних підрозділів і три тисячі одиниць техніки.

На випадок масштабних аварій рішенням Кабінету міністрів було сформовано 550 аварійно-відновлювальних бригад і 5 спецпотягів, із усім необхідним обладнанням і матеріалами. Вони мають за п’ять-вісім годин прибути на допомогу у разі виходу з ладу об’єктів життєзабезпечення.

Додатково передбачено 35 млн. гривень на ліквідацію можливих аварій. Бронювання цих коштів дозволяє швидко покрити першочергові витрати в критичній ситуації.

Наголошую: на сьогодні в Україні внаслідок низьких температур і негоди не сталося жодної надзвичайної ситуації державного рівня. Дякуючи Богу, можу також стверджувати, що в цьому є частина своєчасних дій уряду і місцевих органів влади.

На превеликий жаль, холоди забрали 112 людських життів. У кожному випадку загибель людини – це непоправна втрата. Водночас категорично проти того, щоб на цій темі спекулювали політики і політикани.

Зараз МНС спільно з Міністерством охорони здоров’я ретельно перевіряє причини кожного летального випадку. Це потрібно для того, щоб об'єктивно з’ясувати масштаб людських втрат від холодів і розробити додаткові заходи щодо їх відвернення.

У переважній більшості випадків холод став лише наслідком. Причини мають, здебільшого, побутовий чи соціальний характер.

Компетентно заявляю, що Міністерством надзвичайних ситуацій відповідно до його обов’язків було зроблено все можливе, аби не допустити людських втрат від холодів.

Жодна людина не померла від переохолодження в автомобільних заторах, на гірських перевалах чи туристичних маршрутах. Ніхто не загинув під час аварій суден в Азовському морі чи в інших інцидентах, де залучалися рятувальні підрозділи МНС.

Додатково інформую поважну аудиторію: незважаючи на екстремальні погодні умови, станом на 10 лютого кількість надзвичайних ситуацій, порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротилася більш ніж наполовину. Розмір збитків зменшився на 73 відсотка.

При цьому важливо розуміти: запобігання і ліквідація будь-якої надзвичайної ситуації, у тому числі внаслідок сильних морозів – це справа комплексна, і залежить від взаємодії центральних і місцевих органів влади.

Це взаємопов’язані питання, які випливають із стану доріг, житлового фонду, комунального господарства, електромереж – всієї сфери життєзабезпечення.

Кількість жертв холодної зими повинна змусити усіх нас – виконавчу владу, парламент, і особливо тих, хто на передовій – це органи місцевого самоврядування - по-іншому поглянути на потреби тих, хто залишається найбільш вразливими перед стихією. Маю на увазі наших бездомних співвітчизників.

Ще у 2005 році, коли був прийнятий відповідний закон, держава визнала бездомність соціальною проблемою. Однак ставлення до неї залишається, переважно, і по цей день радянським.

Воно походить з часів, коли в суспільстві культивувалося несприйняття і відторгнення безхатченків. Їх судили за кримінальними статтями і відправляли до Сибіру валити ліс.

Цей стереотип, привитий соціальним працівникам, потрібно наполегливо і постійно ламати.

Не зробивши цього, проблему бездомних ми не вирішимо. Будемо і далі рахувати їх смерті - чи то від холоду, чи то від хвороб.

В цивілізованому світі діє дворівнева система роботи з цією категорією громадян: ними опікується держава і суспільство. Треба визнати, що в нас добре не спрацьовує ні влада, ні громадська ініціатива.

Причина криється у нашому світогляді: ми не сприймаємо цю проблему серцем. Незалежно від того, хто у владі, а хто в опозиції. Хоча хороший закон маємо.

Але по факту маємо й інше: у нас діє 157 стаціонарних центрів роботи з бездомними - як державні, так і громадські. Парадокс у тому, що навіть самі безхатченки не знають, де ті центри є і як до них звернутися. Прикро, але соціальні служби фактично не ведуть цю інформаційну роботу.

У держави також є невикористані ресурси для влаштування бездомних.

По всій країні маємо достатньо вільних приміщень, де можна обладнати притулки, забезпечити їх усім необхідним. Тобто створити знедоленим гідні умови життя.

Тут не потрібно захмарних видатків. Для початку достатньо підтримати зацікавлені організації та створити стимулюючі умови для розвитку такого роду діяльності.

Також потрібно законодавчо встановити мінімальний рівень соціального захисту безхатченків. Чітко визначити права, обов’язки і відповідальність суб’єктів, до компетенції яких належить проблема бездомності.

Упевнений, що розробивши додаткові соціальні гарантії для цієї категорії людей, більшість разом із опозицією у найкоротші терміни дадуть 450 голосів за їх закріплення в законі.

Як бачите, порушені мною питання виходять далеко за рамки завдань і прерогатив МНС. Це – спільна справа влади і суспільства.

Ми здатні зрушити її вперед. Хоча б для того, щоб не вести статистику людських втрат у випадках, яким можна і потрібно запобігти.

Дякую за увагу!

Схожі матеріали